Шифрування активів крадіжка виявляє юридичні суперечки

Нещодавно випадок крадіжки мільйонів шифрувань привернув широку увагу. Цей випадок не лише демонструє складність і ризики у сфері шифрованих активів, але й виявляє розбіжності в нашій країні щодо правової кваліфікації шифрованих активів.

У травні 2023 року мешканець Шанхаю Оу виявив, що з його гаманця, в якому зберігалися криптовалюти вартістю мільйон, були вкрадені. Після розслідування було виявлено, що в гаманці існує програма "задня дверця" для автоматичного отримання приватного ключа. Оу потім подав заяву в поліцію, і справа швидко була зареєстрована.

Дослідження показує, що підозрюваними у злочині є троє колишніх фронтенд-розробників цієї платформі гаманців. Вони впровадили в гаманець програму "задня двері", незаконно отримуючи приватні ключі та мнемоничні фрази користувачів. Троє осіб незаконно отримали загалом 27622 мнемоничних фрази та 10203 приватних ключі, що стосується 19487 адрес гаманців.

Проте справа отримала поворот. Під час допиту прокурор виявив, що фактичним викрадачем криптовалюти є інший колишній співробітник, Zhang 2. Zhang 2 у липні 2021 року вставив у код клієнта програму для збору приватних ключів користувачів і мнемонічних фраз, а в квітні 2023 року перевів криптовалюту Є на інший рахунок.

Врешті-решт, Народний суд району Сюйхуй міста Шанхай засудив чотирьох обвинувачених до трьох років позбавлення волі за незаконне отримання даних комп'ютерних інформаційних систем та наклав штраф. Однак це рішення викликало суперечки.

Наразі у наших судових органів існують розбіжності щодо кваліфікації шифрованих активів. Одна точка зору вважає, що шифровані активи не є майном, а є даними; інша точка зору вважає, що шифровані активи мають властивості майна і можуть стати об'єктом злочинів, пов'язаних з привласненням. Останнім часом друга точка зору поступово стає домінуючою.

Є думка, що в даній справі є спір щодо винесення вироку. Злочин незаконного отримання даних комп'ютерних інформаційних систем може не точно оцінити злочинну поведінку чотирьох обвинувачених. Враховуючи, що вони скористалися своїм службовим становищем для вчинення злочину, засудження за статтею про привласнення майна на посаді може бути більш доречним.

Ця справа підкреслює необхідність того, щоб законодавство йшло в ногу з часом. З розвитком технології блокчейн та зрілістю ринку шифрування активів, сподіваємось, що в майбутньому законодавство зможе більш точно визначити юридичні властивості шифрувальних активів, надаючи більш чіткі та уніфіковані вказівки для судової практики.